Перша людина відправився в космос 57 років тому – 12 квітень 1961 майор радянських ВПС Юрій Гагарін сказав своє легендарне «Поїхали!» і здійснив політ навколо Землі. На жаль, космічні подорожі так і не стали загальнодоступним справою, хоча і перетворилися давно в буденність; повідомлення про запуски більше не стають сенсаційними новинами. Однак сама тема як і раніше популярна: зорельоти борознять екрани кінотеатрів по всьому світу, а модельєри, як і півстоліття тому, надихаються «спецодягом» астронавтів, а іноді навіть допомагають у її створенні. Згадаймо історію взаємин моди з космонавтикою.
полетимо!
Середина 1960-х була, напевно, найбільш оптимістичними періодом ХХ століття. Жахи Другої світової вже трохи призабули, Годинник судного дня перевели на 12 хвилин до «півночі», війна у В’єтнамі все ще була далеким локальним конфліктом і навіть страшні Russkie більше не були такими вже страшними, домовившись з американцями про часткову заборону ядерних випробувань. До того ж у них з’явився універсальний, всесвітнього масштабу герой, боготворімий практично всіма на планеті, без розрізнення політичних, релігійних та всяких інших поглядів – Юрій Гагарін. Ймовірно, в ті роки перший космонавт Землі був найпопулярнішою людиною на планеті – навіть The Beatles любили, напевно, менше (Джеймс Бонд у виконанні Шона Коннері взагалі вважав неможливим слухати їх без берушей). І, звичайно, всі мріяли про час, коли польоти в космос стануть настільки ж буденними, як поїздка за місто – Артур Кларк і Стенлі Кубрик представляли Місяць 2001 роки вже освоєної, обжитий територією, пов’язаної з метрополією регулярним космолетним повідомленням.
В «Космічній одіссеї 2001 року» вистачає запам’ятовуються візуальних моментів, але один з найбільш знакових – стюардеси на борту човника «Земля – Місяць», плавно рухаються в невагомості під музику Шуберта. Костюми дівчат настільки ж «Космічної»: що нагадують шоломи головні убори, білі м’які трохи розкльошені брюки і куртки на блискавки, туфлі-сліпони. Дивно, але створенням костюмів для фільму займався не хто-то з паризької футуристичної трійці (П’єр Карден, Андре Курреж, Пако Рабанн), а лондонський модельєр, постачальник двору Її Величності Харді Амис.
Особистий кравець королеви, втім, бачив майбутнє цілком в розрізі сучасної йому моди. Згадані французькі модельєри надихалися і самої космічної темою, і пов’язаним з нею тріумфом функціональності – космічний скафандр в кінцевому рахунку призначений не для прогулянок, а для роботи. Звідси – відмова від високих каблуків (по курних доріжках далеких планет на шпильках особливо не побродиш), широке використання синтетичних матеріалів, строгий крій без надмірностей і комбінезони на блискавки. Проте моделі в футуристичних «космонарядах» виходили на подіум і з’являлися в глянцевих журналах, але в реальну вуличну моду так і не увійшли.
Кіно, втім, з радістю прийняв тренд, довівши його до абсурду – створені Пако Рабаном наряди Барбарелли з однойменного фільму Роже Вадима 1968 року служили зразком для наслідування творцям костюмів практично всіх фантастичних бойовиків наступних 20 років. Ні про яку особливої функціональності тут мови вже не йшло – гардероб міжгалактичної героїні сорок першого століття нагадував щось середнє між трико Супермена і одягом виконавиці стриптизу. Втім, дивились на Джейн Фонду в блискучих вінілових трико з блискітками, комбінезонах з тканини металік і прозорих пластикових топах глядачам найменше думалося про прийдешні космічні подорожі.
невидимий фронт
Між тим виробники звичайного одягу активно брали участь в космічній гонці – і навіть допомагали здобувати в ній перемоги. скафандр A7L, використовувався Нілом Армстронгом і його екіпажем при висадці на поверхню Місяця в липні 1969 року, був створений компанією International Latex Corporation, відомої ще з 1940-х років рядовим американцям (і в більшій мірі американкам) по належної їй торгової марки Playtex, під якою випускаються бюстгальтери і пояса для панчіх. Скафандри, до речі, шилися вручну з точною підгонкою під фігуру кожного астронавта – помилка в положенні стібка в 0,8 мм відправляла космічний комбінезон з 21 шару синтетичних і комбінованих матеріалів в шлюб.
До кінця 1970-х більшість з цих новинок почали використовуватися і в виробництві звичайного одягу. Світловідбиваючий майлар, тканини на основі американського дакрон і радянського лавсану досить швидко завоювали визнання у споживачів. Наступної ж десятиліття «космічна» мода несподівано вийшла на вулиці – штани і куртки з великою кількістю блискавок і декоративних лямок, що імітують конструкцію скафандра, знамениті чоботи- «місяцеходи», з дутим верхи з водонепроникної синтетики (до речі, в кращих зразках використовувався як раз дакрон ), спортивне взуття з верхом з неопрена. Причин було кілька: і здешевлення матеріалів, колись доступних лише оборонці, і вплив естетики панку (блискавки, лямки та металева фурнітура були характерні для всіх ранніх творінь Вів’єн Вествуд), і, звичайно, новий сплеск інтересу до космосу – завдяки кінематографу. Герої нових космічних бойовиків і одягалися кілька менш екстравагантно (не рахуючи, звичайно, Дарта Вейдера), чим в 1960-і, що робило наслідування їм куди більш доступним. Молодь скуповувала куртки-мілітарі з чотирма накладними кишенями, як у Хана Соло з «зоряніх війн»; а перша хвиля «продакт-плейсмент» на екрані підказувала подальші придбання: лейтенант Ріплі в «Чужих» зневажала інопланетних гадів ногою, взутою в спеціально зроблені високі кросівки Reebok.
Космонавт на подіумі
У XXI столітті інтерес до «космічної» моді знову повернувся – в тому числі і в світі haute couture. Свою роль зіграли і чергова хвиля захоплення ретрофутуризм п’ятдесятирічної давності (наприклад, торішня лінійка Gucci, щосили експлуатувала і теми класичної колекції Куррежа Moon Girl, і культовий телесеріал «Стар трек»), І перезапуск великих «космічних опер» – «зоряніх війн» і кіноверсії згаданого «Стар треку», супроводжувався агресивним просуванням супутніх товарів (так, фірма Columbia зазначила вихід на екрани «Останнього джедая» випуском точної копії зимових курток Люка Скайуокера, принцеси Леї і Хана Соло з фільму «Імперія завдає удару у відповідь»). Але більш за все, мабуть, інтерес публіки до теми космосу – в тому числі і в моді – підігріли проекти приватних космічних кораблів, що розробляються Ілона Маском і Річардом Бренсоном. До речі, костюми для майбутніх пасажирів компанії Бренсона Virgin Galactic розробляють знаменитий японський модельєр Едзі Ямамото і сам Філіп Старк; ймовірно, найбільший дизайнер сучасності – НЕ моди, а взагалі.
Але, що найнесподіваніше, модою зайнялися і самі підкорювачі космосу. По крайней мере, один з них – 88-річний Базз Олдрін, другий в історії людина, яка ступила на Місяць, спробував себе спершу в якості моделі, а потім і як модельєр. Взимку 2017 року його поява на подіумі на Нью-Йоркському тижні моди викликало сенсацію: бадьорий, незважаючи на вік, сивобородий астронавт завершив показ марки Nick Graham, продефілювавши в сріблястій куртці-бомбера з «марсіанської» символікою і кросівках того ж кольору ( «це було не важче, чим ходити по Місяцю », – прокоментував він). А в кінці того ж року Олдрін представив і першу власну колекцію одягу і аксесуарів, створену спільно з брендом Sprayground, – теж присвячену польоту на Марс.
Наскільки відповідають дійсності виявляться марсіанські приготування, поки складно сказати точно. Але майже напевно космічна тема буде повертатися в світ моди знову і знову – принаймні як тимчасова (будемо сподіватися) компенсація так і не здійснились очікувань прекраснодушних фантастів 1960-х.