Хтось вважає, що якщо вихваляти малюка, то він закінчить спрямовуватися робити краще. Інші вважають, що дитина повинна бути готовий до грізним реалій життя, від якої, як відомо, чи не треба очікувати вдячність. Я думаю, що малюка вихваляти необхідно. Спробую пояснити, чому.
Юлія ВагановаЮлія Ваганова
«Не вміє», «не встигаємо», «забруднив» і т.п. – чисто батьківські недодумкі і недоробки. Тому зриватися на дітях за те, що щось пішло не так, як запланували предки – нерозумно і несправедливо.
Що ж відбувається в цей момент з дитиною? Маленький чоловічок переживає колосальний стрес – він потрапив в величезне місце магазину, де кожен зустрічний дорослий може його розчавити або заподіяти шкоди. Дитина сприймає світ інстинктивно і осмислює небезпеку ситуації. Тому він висловлює свою невпевненість в захисному плачі, конкретно так закликають до жалості все ссавці, і волаючи дитина – не виняток. Це його метод пошуку допомоги та уваги. Але замість допомоги дитина отримує тверду критику від батьків. Це не може його не засмутити, і дитина починає «заводитися», іншими словами волати сильніше. У відповідь заводяться предки і ситуація виходить з-під контролю.
Я так докладно описав цю ситуацію, щоб на її зразку показати, як звичайна хвала може поміняти те, що відбувається. Я взагалі, думаю, що малюка в магазині, та й на всяких інших публічному місці можна похвалити хоча б за те мужність, яке він показав, коли прийняв рішення піти з вами туди. Дітям не так просто спілкуватися з невідомими – дорослими дядьками й тітками. Тобто дитина знаходиться в стресовій ситуації, а ви як батько замість того щоб надати йому підтримку і побороти інстинктивний жах, навпаки, примушуєте його замовкнути. Як би сказав Зигмунд Фрейд: «Ви переводите жах малюка в підсвідомість».
Часто бачу і чую: «Швидше, негідник, я спізнююся!» Питається – що ж ти копирсалася і зараз запізнюєшся? Як 3-4-річні діти можуть відчувати час?
У ситуації стресу хвала буде самим дієвим способом віддати зрозуміти дитині той факт, що навколишнє середовище не несе в собі загрози, і він знаходиться поруч з люблячим чоловіком, готовим зрозуміти його.
«Хвалити норовливого малюка?» – здивовано запитаєте ви.
Так, а що вам залишається? Ви пробували на нього вплинути іншими методами, і він вас не чує, так? Чим більше ви плачте або стримано шіпіте на малюка, тим більше він віддаляється від вас і намагається не чути. Слух теж володіє виборчої здатністю. Вам необхідно похвалити малюка хоча б для того, щоб він почав вас слухати. Невже ви всерйоз розраховуєте, що втомлений і волаючи дитина буде вислуховувати вашу критику? Перше, що вам необхідно зробити, це залучити до себе позитивне увагу, і зробити це іншим методом, окрім як хвалою, неймовірно.
«Так, зараз, коли дитина захоче заслужити похвалу, він буде вередувати», – можуть заперечити скептики.
Якщо ви буде частіше хвалити малюка, то він із задоволенням буде вас слухати і у нього ніколи не виникне бажання своенравнічать. Просто скажіть: «Можеш, коли захочеш і постараєшся». Так через хвалу ви стимулюєте малюка. Ви показуєте, що бачите розмір роботи, яку він зробив, і вихваляє його конкретно за це. Так, хвала зобов’язана бути усвідомленою, але не просто сюсюкання. Ви зобов’язані намагатися бачити заслуги малюка там, де їх бачити не прийнято, але вони є. Наприклад, цей вихід в великий і жахливий світ дорослих хіба не досягнення? Подивіться на світ очима дитини і зрозумійте, як йому важко і похваліть його за це. Тому що ваша дитина цього шляхетний.
Хваліть частіше ваших діток ще з двох причин. В майбутньому навряд чи їх хтось буде багато вихваляти. І, розмовляють, дітки краще ростуть, коли їх вихваляють.